По-справжньому ми хочемо те, за що готові боротися

Наш успіх залежить від нашої боротьби. Тому те, ким ви стали/станете, залежить від того, за що ви готові боротися.
← Натисніть Подобається, щоб підписатися на Мізки.com в Facebook
По-справжньому ми хочемо те, за що готові боротися

Письменник і підприємець Марк Менсон (Mark Manson) написав статтю про те, від чого залежить те, чи здійсняться наші мрії. Багато в чому він має рацію, тому над його словами варто задуматись кожному із нас.

Якщо я вас запитаю "Що ви хочете від життя?", ви скажете щось на кшталт "Я хочу бути щасливим, мати дружню сім’ю і займатись роботою, яка мені подобається!", і це настільки популярна відповідь, що просто нічого неварта.

Більш цікаве питання, питання, яке ви, мабуть, ніколи не ставили собі в житті, буде "Якого болю ви хочете від життя? За що ви готові боротися?" І відповідь на нього буде вагомішим показником того, як складеться в результаті ваше життя.

Кожен хоче мати хорошу роботу і бути фінансово незалежним, але не кожен готовий працювати 60 годин на тиждень, постійно бути у відрядженнях чи займатись "паперовою" роботою. Люди хочуть бути багатими не ризикуючи, не жертвуючи, не відмовляючись від задоволення.

Всі хочуть чудового сексу і дивовижних стосунків, але не кожен готовий проходити через важкі розмови, незручне мовчання, образи і емоційні драми.

Всі ми хочемо жити безтурботним, щасливим і легким життям, бути коханими, мати хороші стосунки, гарно виглядати, заробляти гроші, бути популярними, щоб нас шанували і захоплювались нами. Кожен хотів би такого, бо це легко - просто хотіти!

Марк Менсон

І людина заспокоюється, влаштовується зручніше і запитує себе: "А що якщо?". Через кілька років "А що якщо?" перетворюється в "Що це було?". І ще один адвокат приходить додому, переводить аліменти колишній дружині і думає: "А заради чого, власне, це все було?". Не заради ж монотонної роботи і 20 років неясних очікувань. Тоді заради чого?

За щастя потрібно боротися. Хороше - це зворотна сторона поганого. Можна роками уникати всілякого негативу, але він все одно проявиться.

Потреби всіх людей більш-менш схожі. Легше мати справу з позитивним досвідом; з негативом ми боремося. Але те, що ми отримуємо від життя, - результат не так приємних мрій, як нашої готовності терпіти біль заради чогось хорошого.

Люди хочуть мати гарне тіло, але без жорсткої дієти і виснажливих тренувань його не буде. Людина хоче власний бізнес, але не стане успішним підприємцем без ризику і важкої роботи по 12 годин на день. При цьому успіх ще й негарантований. Людина хоче великої любові, але і її не побудуєш без довгих діалогів і нескінченних годин в обнімку з телефоном, який ніколи не дзвонить. Це частина любовної гри. Ми не можем виграти, якщо не граємо.

Успіх залежить не від питання "Чим я хочу насолоджуватися?", а від питання "На який біль я готовий заради своєї мети?". Якість життя визначається не позитивним досвідом, а негативними переживаннями.

Якщо ви раптом зрозумієте, що роками мрієте про щось і навіть на крок не наблизилися до своєї мрії, то, можливо, ви себе обманюєте. Може, ви просто насолоджуєтеся мрією, а на ділі хочете зовсім іншого?!

Я іноді запитую людей: "Який біль ви собі вибираєте?", а люди дивляться на мене так, ніби у мене виросло 12 носів. Але я питаю тому, що це мені скаже про вас набагато більше, ніж бажання і фантазії.

Це питання робить вас вами і мене мною. Це питання об'єднує нас і в той же час нескінченно віддаляє один від одного.

Більшу частину життя я мріяв стати рок-зіркою. Як тільки я чув запальну пісню, я тут же закривав очі і уявляв себе на сцені перед радісним натовпом. Я годинами міг сидіти і мріяти.

Я продовжував мріяти і в університеті, і навіть після того, як кинув музичну школу і взагалі кинув грати. Правда, думав я тільки про те, як буду грати на сцені, а не про те, коли. Я весь час чекав слушного моменту, щоб почати: спочатку треба було закінчити школу, потім заробити грошей, потім знайти час, а потім ... а нічого потім.

Мені було потрібно багато часу і болісних роздумів, щоб зрозуміти причину: насправді я цього не хотів.

Я обожнював уявного себе на сцені. Але я не любив сам процес. Я не любив грати. Тому і кидав сто раз. Чесно кажучи, я навіть не намагався як слід - лише так, для галочки.

Щоденні важкі репетиції, пошуки групи, заманювання людей на концерти, зламані підсилювачі, перенесення важкого обладнання... Це ж ціла гора роботи! Я повзти на цю гору не хотів. Мені просто подобалося уявляти себе на вершині.

Суспільство в цілому могло би сказати, що я ледар і невдаха, особистий тренер - що я був недостатньо сміливим або не вірив в себе. Стартапери скажуть, що я злякався і скотився в стабільність. А я скажу, що думав, ніби дуже хочу бути рок-зіркою, і в підсумку нічого не зробив. Все, кінець історії.

Я хотів нагороди, а не боротьби. Я хотів результату, а не процесу. Я любив не битву, а тільки перемогу. У житті це не працює. Те, ким ви стали/станете, залежить від того, за що ви готові боротися.

Ті, кому подобається потіти на тренажерах, отримують прекрасне сильне тіло. Люди, яким подобається працювати по 12 годин, піднімаються кар'єрними сходами. Люди, яким подобається життя невизнаного генія зі всієї її невизначеністю, стають, наприклад, художниками.

Це не заклик бути сильним і сміливим. Чи не застереження з серії "під лежачий камінь вода не тече".

Це найпростіша штука в житті: наш успіх залежить від нашої боротьби. Так що вибирайте вашу власну боротьбу з розумом, друзі.

← Натисніть Подобається, щоб підписатися на Мізки.com в Facebook

Також по темі: